2018-01-25 09:39:24

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ: ЩО ГАРАНТУЄ УКРАЇНСЬКИЙ «КУЛЬТУРНИЙ МІНІМУМ»?

 

Задля цього розроблено новий проект «Мінімальний культурний кошик» ( мінімальні стандарти забезпечення культурними послугами), який знаходиться на обговоренні громадськості. 12 липня ц.р. Уряд затвердив черговий порядок інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що фінансуватимуться в 2018 році за рахунок коштів Держфонду регіонального розвитку. В регіонах за рахунок такого інструменту децентралізації будуть реалізовані 36 проектів у галузі культури на суму 228 млн. грн. Це по Україні.

На практиці це означатиме, що з’являться нові, або будуть модернізовані існуючі заклади культури. Також затверджено перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, в частині розширення переліку платних послуг. Це сприятиме, як вважає законодавець, отриманню додаткових доходів закладами культури та покращенню їх матеріально-технічного забезпечення, створенню умов для надання якісних послуг. Також в державі триває робота над створенням електронного інформаційного ресурсу з базами даних про об’єкти культурної спадщини та культурних цінностей.

Ми попросили прокоментувати хід цих процесів на Прикарпатті з позиції бачення профспілок голову обласної організації профспілки працівників культури Богдана Бойчука.

Богдане Йосиповичу, як в цифрах по області виглядають видатки на культуру на цей рік, і про що говорять ці цифри?

Є офіційні цифри, за якими обласний бюджет у 2018 році складатиме 9,5 млрд. гривень. Власні надходження до обласної казни становитимуть близько 890 млн  гривень. Як озвучували інформацію фінансисти,  на галузь охорони здоров'я цьогоріч спрямують 41 відсоток від загального обсягу видатків, галузь освіти отримає 32 відсотки, соціального захисту – 5 %, культури – 4 відсотки, фізичного виховання і спорту – два відсотки.  Інші видатки становитимуть 15 відсотків.

 Але я хочу звернути увагу, що зараз на слуху інформація про фінансове зростання місцевих бюджетів. Маю цифри, що за три роки місцеві бюджети зросли майже на 100 млрд. грн. На жаль, з нашого погляду, кількісні показники не однозначно призвели до якісних показників культурного розвитку територій. Навпаки, є загрози згортання культурного процесу у районах через соціально-економічну кризу.

Говорімо відверто. Багато місцевих закладів культури , особливо в селах та малих містах, відпрацювали свій ресурс ( тобто, вони розташовані у будівлях, що потребують капремонту, в них застаріла матеріально-технічна база, працівники досягли пенсійного віку…).Зрештою, знівелювалося в багатьох місцевих керівників значення закладу культури в нинішній час інформаційних технологій. Тому, нерідко звучать «ініціативи» перепрофілювання таких закладів з метою економії бюджетних коштів. Є офіційна статистика, яка засвідчує, що відбувається неухильне руйнування інфраструктури закладів культури. Загальна кількість клубних закладів в області зменшилася з 823 у 1990 році  до 724 у 2017. Само собою зрозуміло, що зменшується і кількість робочих місць . З бібліотеками аналогічна ситуація – було їх 884 у 1990 році, стало 761- у 2017 р. Найбільше закрито закладів культури у Рогатинському районі ( 16 клубів і 20 бібліотек), Галицькому (15 клубів і 12 бібліотек), Долинському – (11 клубів і 17 бібліотек). Це дані статистики. Реальність може бути ще гіршою.  Формально заклади є, не ліквідовані, але по факту вони можуть не працювати, не виконувати функції, до яких покликані. Є дані Міністерства культури після проведеної ним інвентаризації: по Україні 1500 закладів культури первинного рівня знаходяться під загрозою закриття.

-         Як впливає на ситуацію створення об’єднаних територіальних громад?

-              Тут є чимало питань і нюансів. Перше. Багато культурних установ не мають юридичного статусу. Трудові книжки працівників культури знаходилися в сільських радах. Отож, під час реорганізацій керівного новоствореного органу (ОТГ) цим людям дуже легко втратити посаду, пов’язану із закладом культури. Заклад зникає, людина втрачає роботу. Профспілки таким чином також втрачають своїх членів. Часто в круговерті створення нової громади зникає і майно. Зараз не маємо таких даних, що почали закриватися заклади культури. Є заборона закону робити це. Тим не менше, в питаннях кадрів уже є чимало конфліктних ситуацій. Дуже багато залежить від особистості керівника ОТГ, як він ставитиметься до цих питань. Зрештою, від позиції громади, вимогливості, контролю тощо. Але,повторююсь, є закон, що про передачу фінансових повноважень в галузі культури ще в період 1994-1996 років. Тому, взяття на баланс культурних установ і їх фінансування – це обов’язок керівників новоутворених ОТГ.

-           Як ваша обласна організація профспілки працівників культури збирається впливати чи вже впливає на те, щоб не було неправових дій.

-            В умовах реформування наша профспілкова президія працює над тим, щоб розвивати соціальний діалог та встановлювати партнерські стосунки з керівниками державних органів та органів місцевого самоврядування, шляхом участі представників профспілок в сесіях, засіданнях колегій, де розглядаються питання впровадження адміністративно-територіальної реформи , галузевих реформ та децентралізації.

Наше завдання: не допустити   необґрунтованої ліквідації первинних профспілкових організацій, втручання в їх діяльність  при утворенні ОТГ. Члени профспілки мають зберегти своє членство за галузевим принципом: освіта, культура, медицина тощо. Безперечно, також стоїть питання навчання профактиву, як діяти, якими законодавчими нормами підкріплювати свої позиції і вимоги. Тому, над цим зараз працюємо.

М. Павлишин

 

-