2014-07-25 12:28:50

А йому не байдуже

Хочу розповісти про невгамовну, сповнену молодечої енергії людину з більш, як 50 – літнім трудовим стажем, Йосипа Григоровича Василика - стража чистоти і ідеального порядку території НДПІ ПАТ «Укрнафта».

Його праця  у всіх на виду. Місто ще спить, а у 76-літнього двірника  вже почався заздалегідь спланований робочий день. Навіть найсумлінніша господиня інколи трішки розслабляється, а потім доводиться займатись так званим «генеральним» прибиранням. Йосип Григорович собі цього не дозволяє. Не тому, що  чекатиме навала роботи. Просто йому не байдуже, як виглядає його рідне місто, та й людина він  обов’язкова , цілісна і цікава.

Вдома у Йосипа Григоровича чимала бібліотека - художня, технічна і наукова література. «І це все про двірника?!» - запитаєте ви. Так, у нашого двірника різносторонні інтереси. За його плечима – вища освіта, здобута у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту, вагомі посади, які вимагали неабиякої відповідальності і чималих знань, остання з  яких – головний інженер проекту. Колеги розповідають про його принциповість, дієвість, виваженість, глибоке розуміння справи і вміння вирішити  непрості виробничі завдання.

Цікавим є те, що людина з будівельно-технічною освітою, він здавна цікавиться медициною, зокрема геронтологією, наукою, що вивчає різні аспекти старіння людини. Розповідає, що колись, ще студентом, придбав у книгарні невеличку брошурку «Активная старость». На титульній сторінці був зображений … бравий двірник похилого віку. Молодого Йосипа настільки вразила публікація, що він донині береже її і послуговується нею.

Не позбавлений Йосип Григорович і сімейних радощів. Він однолюб. Ватра родини Василиків горить уже 46 років і довго ще буде збирати біля себе дітей, онуків, вірних друзів.

- Йосипе Григоровичу, як  ви сприймаєте професію двірника ?, - запитую.

- Я її не соромлюся. До мене ставляться з теплотою і повагою не тільки працівники інституту, а й перехожі. Я часто вловлюю посмішку схвалення і це мене надихає. Розповім вам одну бувальщину. Колись, в 20 роки минулого століття відомого мецената, підприємця з династії Терещенків, як фахівця запросив до себе один іноземний фабрикант, щоб той допоміг подолати спад виробництва на його підприємстві. Оглянувши все, Терещенко порекомендував іноземцеві…перефарбувати фасади виробничих приміщень у світліший колір. І це подіяло! Вчені довели, що колір суттєво впливає на психічний, та емоційний стан людини. От і я дотримують думки, що чистота та порядок теж суттєво впливають на ефективність праці науковців, естетичний стиль та імідж інституту. То ж моя праця - це довготривале і копітке прибирання сміття, є моїм намаганням створити хороший настрій ще до того, як працівники переступлять поріг інституту.

- Йосипе Григоровичу, яким би ви хотіли бачити своє рідне місто?

- Мирним, по-європейськи упорядкованим і чистим. Хочу, щоб кожен франківчанин  дбав про його самобутність і красу не лише раз в рік, за тиждень до Великодня, не абстрактно коли-небудь а щиро піклувався про нього сьогодні і зараз.

Дивлячись на Йосипа Григоровича, спостерігаючи за його методичною, сумлінною  працею, проймаєшся повагою до його сили духу, фізичної витривалості у його поважні літа і розумієш, що саме такі люди служать прикладом для наслідування.      

 

                                                  Вікторія Гречко

                                                  член профкому НДПІ ПАТ «Укрнафта»