ГЛОБАЛЬНІ ТЕМИ: СВІТ, ДЕ ЛЮДИНА - ТОВАР!
Про це – в розмові з директором департаменту соціальної політики ОДА Володимиром Корженьовським.
- Пане Володимире, що, найперше, варто знати громадськості в питанні незаконної міграції та торгівлі людьми?
- Безумовно, найперше, йдеться про порушення прав людини, про беззаконня, від якого потерпають практично всі категорії громадян: чоловіки, жінки, діти.
За українським законодавством Торгівля людьми - це здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина. Так само це - вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Торгівля людьми - це й примусове жебрацтво, втягнення у злочинну діяльність; примусове вилучення органів; продаж дитини; сурогатне материнство тощо.
У глобальному світі торгівля людьми або сучасне рабство є третім в масштабному бізнесі на житті, на крові - після торгівлі зброєю та наркотиками.
Якщо вдатися до мови офіційних цифр, які маємо тенденції на Прикарпатті?
Якщо говорити цифрами, то в питанні фіксування фактів торгівлі людьми в області маємо дуже скромну статистику та банальне пояснення цьому. А саме… Не дивлячись на значну кількість інформації стосовно цього явища у засобах масової інформації і обізнаності серед широкого загалу, багато осіб, які постраждали від торгівлі людьми, не свідомі того, що те, що з ними трапилось, є злочином, а вони – є потерпілими. Вони не знають про можливості захисту своїх прав та інтересів і про відшкодування шкоди, завданої їм цим злочином. Буває, з якихось інших мотивів люди не говорять про те, що їх обдурили і використали. Тим більше, що часто саме родичі, близькі знайомі стають вербувальниками, які допомагають мігрувати, пропонують місце праці, умови. Але, довірливі сподівання бувають й обманутими.
За оцінками МОМ (Міжнародна організація з міграції), Агентства ООН з питань міграції, з 1991 року від торгівлі людьми постраждали понад 230 000 українців. Вражаючі масштаби явища констатували міжнародні експерти, науковці провідних університетів України, які взяли участь у симпозіумі.
А якщо власне говорити мовою цифр: в нашій Івано-Франківській області за період з 2012 року по даний час до органів виконавчої влади для встановлення статусу особи, що постраждала від торгівлі людьми, звернулося лише 30 осіб. 22 особи отримали статус потерпілих від торгівлі людьми, з них 8 осіб – звернулися і отримали цей статус у 2018 році.Отже, це засвічує, що проблема досі залишається в тіні.
Але ж йдеться про людські долі, про втрачене здоров’я, принижену гідність. В пресі були досить резонансні повідомлення про факти, які стосувалися незаконного утримання наших краян. Чи можемо бодай зазирнути за ширму проблеми?
- Щоб зрозуміти, як людина потрапляє в руки шахраїв, можу навести бодай один з випадків, з яким ми зіткнулися у нас, на Прикарпатті. Де, здається, цього просто не може бути. Проте…є.
Якнайкоротше, ця історія виглядає ось так: івано-франківець, на ім’я Тарас, через родинний конфлікт не мав де жити, фактично мешкав у притулку для осіб без постійного місця проживання. Заробляв, збираючи металолом та картон. Одного разу потрапив в село Сопів, на Коломийщині. В одному з великих приватних будинків, куди він постукав, до нього вийшли господарі, але замість металобрухту та картону запропонували чоловікові приєднатися до компанії чоловіків, які мешкають тут. Мовляв, лікуються від алко- та тютюнової залежності, також навертаються на Божі дороги. А ще – добре заробляють, бо мають підряди на працю. Тарас погодився на пропозицію, однак, зайшовши в будинок, уже не мав права покинути його, як і ще чимало інших чоловіків. Всіх їх утримували насильно, погано годували. У робочі дні чоловікам потрібно було під наглядом працювати безоплатно по 13 годин на будові, потім деякі з них з примусу працювали на заводі «Леоні». Грошей за роботу не давали. А в неділю обов’язковими для всіх були проповіді одного з господарів, пастора секти «Нове покоління». І було це в будинку, поряд із церквою, в м. Коломиї. «Науки ті Божі» проходили дуже дивно. За словами Тараса, молитва мала агресивний характер: керівники так званого центру реабілітації повторювали, що такі, як Тарас, нікому не потрібні, рідним буде краще без них, і що вони «здохнуть», якщо звідси вийдуть…
Лише через кілька місяців Тарасу вдалося втекти, але через якийсь час він був висліджений та знову поневолений, з погрозами розправи. Тривало це аж до моменту затримання так званих лідерів «Нового покоління» поліцією, та викриття фактів насильного утримування людей та примусової праці.
Сценаріїв таких історій стільки, скільки й людей, які потерпіли від злочинної діяльності торгівців людьми.
-Що є найбільш ефективним механізмом у питанні протидії незаконній міграції та торгівлі людьми?
-Поінформованість людей є, вважаємо, найбільш ефективним засобом попередження фактів торгівлі людьми, превентивним інструментом, способом роз’яснення конституційних прав людей, як і допомоги їм в реабілітації.
І в цьому контексті я хотів би зазначити, що 2016 року було затверджено обласну комплексну Програму соціального захисту населення у 2017-2021 роках, заходами якої серед іншого передбачено проведення широких інформаційних кампаній з питань протидії торгівлі людьми, семінари, навчання, виготовлення та розповсюдження інформаційної продукції, виділяються відповідно на це бюджетні кошти… І все це проходить цього року на рівні владних і громадських інституцій, які зацікавленні у вирішенні проблеми. Результат, вважаємо, є. Тим не менше, праця має продовжуватися.
І, насамкінець…Яку допомогу надають потерпілим від торгівлі людьми?
-Звільнившись з тенет торгівців людьми, постраждалі, як правило, повертаються на батьківщину в незадовільному фізичному стані, психічно розбитими та розчарованими. На додаток, вдома на них часто чекає ціла низка нових проблем: особисті документи зникли, вони «виписані із помешкання», позбавленні батьківських прав тощо.
Крім того, люди, котрі обманули їх з працевлаштуванням чи продали у боргову кабалу, не тільки не повертають заплаченого завдатку, але й погрожують розправою.
Тому, звичайно, логічно було б спочатку повернути людині права на втрачене за час перебування у неволі, а також інше майно, відновити батьківські права, добитися відшкодування шкоди, завданої кривдниками, подбати про здоров’я. І часто самотужки зробити це людині дуже непросто.
Отже, саме підтримка у цих буденних справах і визначення нових перспектив допомагає постраждалим створити стабільне оточення і налагодити життя. Ці люди також можуть бути корисними правоохоронцям в якості свідків. Тому, держава вживає заходів такої підтримки, і також притягнення до відповідальності злочинців.
Наш кор.