2019-11-25 12:13:24

Соціальна тема: Найважче - дати зневіреним сенс життя

 

  • Розкажіть, будь ласка, скільки людей охоплені послугами Центру, і які саме ці послуги?
  • Послугами нашого Територіального центру охоплено понад 2 тисячі осіб. Безпосередньо на дому обслужено 550 осіб. Цим займається відділення соціальної допомоги вдома, де працює 35 штатних працівників. (Загалом у Тер.центрі 55 працюючих). Інша частина людей приходить до нас самостійно.  Це ті особи, які отримують послуги  у відділенні грошової та натуральної допомоги. Це й також послуги, які надає відділення денного перебування  з організації оздоровлення, дозвілля та ряду інших заходів.
  • Чим, власне, ви зацікавлюєте людей, що у Терцентрі завжди людно?
  • Насправді, це дуже багато різних заходів і справ. Наприклад, щомісяця у нас є вечори відпочинку, танцювальні заходи, екскурсії. Є така послуга, як Університет третього віку. Це літні люди збираються в групи, дізнаються про щось нове, цікаве, для них організовується певна  освітня послуга. Практично кожен день у нас розписаний: у понеділок працює мистецький гурток виробів зі шкіри. Вівторок і четвер- практичні заняття з основ здорового способу життя, лікувальна фізкультура. Середа –літературно-поетичні години, екскурсії історичними місцями міста, медико-консультативні бесіди, психологічні тренінги, години духовності, юридичні всеобучі та інше. У п’ятницю в’яжемо та вишиваємо. Торік ми плели шкарпетки та пледи і передавали воїнам  на Схід. Якщо будете йти площею Міцкевича, то побачите одягнуті в яскраві плетені речі дерева. Це наші літні люди з Центру працювали над цим, вкладали  свої вміння і фантазію. Така акція відбулася до Дня Незалежності України.

У Муніципальному центрі дозвілля на вул. Набережній також маємо раз в місяць різні заходи. В цьому сприяють нам волонтери. Щоб був не лише цікавий захід, а й спільне чаювання, спілкування  з солодощами.

Є також у нас навчальні години з основ комп’ютерної грамотності. Зараз цю послугу організовані групи отримують через бібліотеки міста. Наразі своїх комп’ютерів для навчання ми не маємо. Також ми надаємо необхідний  юридичний супровід. Маємо підписану Угоду з Івано-Франківським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Окрім того, приходять до нас волонтери і надають різні послуги. Адже ми співпрацюємо з багатьма громадськими та благодійними організаціями. Тому, й справді, в нас – людно…

  • Все ці послуги здебільшого можуть отримати люди, які здатні до самообслуговування. Але є багато таких, які чекають вас вдома, за зачиненими дверима, часто це самотні люди. Як співпрацюєте з такою категорією потребуючих? І чи достатньо ваших людей, щоб прийти до кожного, хто чекає допомоги?
  • Як я вже згадувала вище, є в нас  відділення соціальної допомоги вдома. Є соціальні робітники, які отримують за це заробітну плату. І відповідно до потреб людей  ми складаємо індивідуальні плани, іншими словами – люди  отримують ту послугу,  яку замовляють.
  • Щодо того, чи є достатньо наших працівників, щоб охопити всіх потребуючих…На сьогодні ми охоплюємо все місто. Черги на обслуговування у нас нема. Ми виявляємо потребуючих людей, беремо під свій супровід. Зараз нам добавили ще два села -  Черніїв і Підлужжя, які приєдналися до Івано-Франківської  ОТГ і додатково буде ще 2 штатні одиниці соціальних робітників , які надаватимуть послуги потребуючим мешканцям цих сіл.
  • Знаємо, що праця соціального робітника дуже непроста. Хто йде до вас працювати?
  • За правило, тільки жінки. І тільки певна вікова категорія. Тому, найперше, що не кожен буде виконувати таку роботу, яку потрібно робити. Не кожен може вислухати старшу хвору людину. Не кожен може дешево і добре купити продукти, щоб на все вистачило, потім добре приготувати їх. А ще треба дати ліки, прибрати; встигнути ще й вислухати, порадити, розрадити… Не перелічиш всього, чого потребує людина, яка не виходить з квартири .

Одне слово, наш соціальний робітник має бути не лиш з життєвим досвідом, а ще й добра, чуйна, сумлінна, уважна людина.  А інакші у нас просто не зможуть працювати, не затримаються…

  • Чи ви контролюєте ці всі речі, які має встигати соціальний робітник. Чи маєте в щоденній практиці скарги, чи більше вдячних слів?
  • Щодо нашого контролю, то так, день у кожної з наших працівниць розписаний. Ведемо спеціальний журнал обліку робочого часу. Все про всіх стараємося знати. Зрештою, довір’я, це наша головна риса.

Щодо скарг…. Бувають. Однак, треба часто робити скидку на вікову категорію наших підопічних. Коли людина роками не виходить з хати, то їй важко зрозуміти, що ціни на продукти, на ліки ростуть мало не щодня. Що життя вже стало зовсім інше. Іноді бувають просто безпідставні претензії, яких знову ж таки наступного дня вже  в людини нема…Робота наша така, маємо мати максимум толерантності, розуміння  і терпіння.

  • Коли одинокій людині не вистачає коштів на харчі, на ліки… що тоді соціальний робітник має робити?
  • Якщо людина пройшла курс лікування – пишемо заяву на одноразову грошову допомогу. Шукаємо меценатів, які би могли дати продукти харчування на цей місяць і до наступної пенсії. Буває, своїми харчами ділиться, бо як інакше?

Знаємо, що 2 тис. грн. для однієї людини за теперішніх цін на все не вистачає. Тому ми, соціальні працівники,  перші стверджуємо, що пенсія має бути так державою прорахована,  щоб в такому віці людина мала можливість купити необхідне. Чого на жаль, нема.

 

  • Які послуги можете надати людям з особливими потребами?
  • Є в нас така послуга, як  соціальне таксі. Маємо один автомобіль, до виконання транспортної послуги також залучені автомобілі Центру соціальних служб  для сім’ї, дітей та молоді і Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Дивосвіт». Відповідно до графіку ми надаємо послугу для перевезення осіб з інвалідністю, тих, які пересуваються за допомогою милиць, палиць та інвалідних візків до закладів охорони здоров’я, інших установ. Особливо часто послугою соціальне таксі користуються особи, які мають медичну  процедуру діалізу.

Також у нас є банк одягу.  Люди з міста  приносять різні речі. Ми розприділяємо цей одяг потребуючим. Хто не приходить, несемо додому.

Є в нас і майстерня по ремонту взуття. Вона дуже користується попитом.

Ваші люди роками працюють чи часто міняються.

Я особисто прийшла працювати сюди у 1985 році. Є досі люди з якими я починала працювати.

 

  • Ваша робота як керівника чого вимагає найбільше?
  • Моя робота як і любого керівника вимагає і планування роботи, і підбору кадрів, і мотивації працівників , і здійснення контролю, але оскільки ми працюємо з людьми поважного віку ми маємо вміти вислухати людину, розрадити, протягнути руку допомоги.
  • А своїх людей чим мотивуєте?
  • Організовуємо навчання, практичні семінари, щоб освітній рівень підняти.

Преміюємо. Нагороджуємо. Нещодавно були організовані урочистості з нагоди відзначення  Дня працівника соціальної сфери. 

Загалом це добрі люди, які несуть добро, вселяють надію, підтримують порадою та допомагають справою. Випадкові у нас на роботі не затримуються.

  • З тих реалій, які бачите, які були б побажання, що мала би держава якимсь чином міняти, враховувати? Що бере на себе громадськість, благодійники?
  • Звичайно, добре було б, якби не було самотніх людей, щоб у кожного з нас була родина, яка скрасить старість, оточить турботою, допоможе. Щодо пенсійного забезпечення, то очевидним є те, що життєвий рівень пенсіонерів треба підняти. Бачимо людську неспроможність купити собі бодай елементарне, не те щоб говорити про забезпечену старість. Різні насправді бувають ситуації: непорядні діти, які не дбають про батьків, буває, що діти змушені залишати безпорадних стареньких батьків, самі їдучи на заробітки…Тоді людяність громадськості має брати верх.

   Записала Марта Павлишин