ЗУСТРІЧ ПРЕДСТАВНИКІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ В УРЯДІ
У перемовинах взяли участь представники інших центральних органів виконавчої влади.
Зважаючи на те, що вимоги учасників Всеукраїнської попереджувальної акції протесту, стосувалися також бізнесу в зустрічі взяли участь голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, президент УСПП Анатолій Кінах, голова СПО об’єднання організацій роботодавців Дмитро Олійник і представники інших організацій роботодавців.
Під час зустрічі представники учасників акції передали затверджені на мітингу консолідовані вимоги та звернення окремих трудових колективів голові Уряду.
Учасники зустрічі в Уряді дійшли згоди, що законопроекти з питань трудових відносин, які стосуються безпосередньо прав працівників, мають розроблятися за участю всіх 3-х сторін соціального діалогу до внесення на розгляд у парламент.
Не менш важливо, що сторони під час перемовин підтвердили те, що при підготовці таких нормативно-правових актів будуть враховуватися обов’язкові міжнародні трудові норми, зокрема Конвенції та рекомендації МОП, директиви ЄС з соціально-трудових відносин, інші міжнародні акти, до яких приєдналася Україна, а також положення Конституції України.
Зокрема, було підкреслено, що сторони будуть керуватися положенням ст.22 Конституції України про те, що при прийнятті «..нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Представники профспілок нагадали, що відповідно до Додатку ХL Угодипро асоціацію між Україною та ЄС наша держава зобов’язалася «забезпечувати поступове наближення до права, стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей, як зазначено».
Однією з причин протесту профспілок став відхід від цих основних засад розробників законодавчих актів та суб’єктів законодавчої ініціативи, які грубо порушують права громадян. Співголова НТСЕР, Голова СПО профспілок Григорій Осовийзастерігвладу від перетинання «червоних ліній» при підготовці законопроектів у соціально-трудовій сфері.
Профспілковий лідер зазначив, що люди на місцях вкрай обурені деякимизаконопроєктами з соціально-трудових відносин, що розробляються владою утаємничено, поза межами соціального діалогу з профспілками, які на законних підставах є повноправними представниками працівників як це мало місце нещодавно з сумнозвісним законопроєктом № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність».
Переговорники поставили вимогу перед владною стороною зупинити розгляд законопроектів, які за висновками міжнародних міжурядових організацій, міжнародних профспілкових об’єднань, експертів грубо порушують трудові права працівників і профспілок. Було запропоновано почати обговорення і пошуки взаємоприйнятних рішень на майданчику НТСЕР. Одночасно профспілкова сторона наполягла паралельно з цим розпочати підготовку проекту нового Трудового кодексу як єдиного цілісного акту, яким будуть регулюватися трудові права.Неврегульовані питання гігекономіки, платформенної зайнятості до прийняття Трудового кодексу можна було би врегульовувати за участю всіх трьох сторін соціального діалогу.
Під час перемовин обговорювалися важливі для людей питання зазначені у вимогах, а саме створення продуктивних робочих місць, підвищення заробітної плати до рівня, визначеного Генеральною угодою. Особливу увагу було приділено фінансовому забезпеченню гарантій виплат для медичних працівників, освітян, виділення дотацій шахтарським колективам та іншим категоріям працівників.
Керівники первинних профспілкових організацій підприємств «ЛОРТА» і «Одеського припортового заводу» звернули увагу урядовців на загрози зупинки підприємств, де в собівартості продукції вагому частку становить вартість газу. Було також гостро поставлено питаннящодо необхідності погашення заборгованості із заробітної плати, що потребує термінового втручання. Роботодавці підтвердили, щодо існування загрози зупинки інших підприємств у зв’язку із зростанням вартості енергоносіїв.